Тріо для квартету

Ця книга — про дивовижність кохання, про те, які химерні форми воно вміє приймати: то утворюючи трикутник, що не піддається жодним теоремам (у який потрапляють Маша, Митя і Володя в романі «Тріо для квартета»), то обертаючись паралельними прямими, які не бажають перетинатися.

Герої роману — люди не молоді, та кохання наздоганяє й тих, кому вже час би няньчити правнуків, як персонажам повісті «Найкраща роль другого плану».

Героям невідомо, що вередлива доля підкине їм на кожній новій сторінці, і разом із читачами вони відкривають зворушливі, драматичні, інколи загадкові ситуації, в які заводить їх велике людське почуття. Іноді вони зупиняються перед маленьким, але суттєвим кроком, аби переступити межу, за якою вже й починається те саме, омріяне, справжнє життя. Втім, автор не повчає — оповідь вільна й іронічна. Отож, за пушкінською порадою, Олена Холмогорова, звертаючись до вічної теми, пропонує «поговорити про дивовижність кохання».