Тіні ранку

«Була весна. Паша Афанасьєв, гімназист восьмого класу, звільнений від екзаменів через хворобу, і гімназистка Ліза Чумакова стояли біля тину, що перегороджував два сади.

Ліза, притуливши одним плечем тин, і з тим ще дитячо-серйозним і вже дівочо-нежним виразом своїх сірих, трохи опуклих очей, який з’являвся в неї завжди в важливих випадках життя, — слухала й дивилася вниз, на книжку, яку тримала, та на оборки свого світло-сірого плаття…»