Оповіді Купріна часто розповідають про особистість, наділену найкращими моральними якостями. Причому носіями їх виявляються нічим не примітні на вигляд люди. Така сама ситуація й в оповіданні «Палач». У тривожному світі, наповненому жорстокістю та людською байдужістю, на допомогу незнайомому мандрівникові приходить усіма зневажений і відкинутий палач. За родом діяльності й підкоряючись чужій волі, він змушений позбавляти життя засуджених, тож здається безсердечним.