Нова книга провідного воєнного історика. Продовження супербестселера «Я бився на Т-34», що розійшовся рекордними накладами.
Нові спогади танкістів Великої Вітчизняної війни. Що в першу чергу згадували ветерани Вермахту, говорячи про жахи Східного фронту? Армада радянських танків. Хто виніс на своїх плечах основну тяжкість війни, заплатив за Перемогу найвищу ціну й помирав найстрашнішою смертю? За визнанням фронтовиків: «До танкістів було особливе ставлення — вони гинули страшно. Якщо танк підбивали, а підбивали їх часто, це була вірна смерть: одному-двом, може, ще й вдавалося вибратися, решта згоряли живцем». А самі танкісти на запитання, чому в них не траплялося «військово-польових романів», відповідають просто й моторошно: «Ми ж гинули, горіли…»
Ця книга дає змогу побачити війну очима танкових екіпажів — через приціл навідника, ледь відчинений люк механіка-водія, командирську панораму — як вони жили на передовій і в резерві, на полі бою й у рідкісні хвилини відпочинку, як воювали, помирали й перемагали.