Герою роману Андрію Пимушеву випадає шанс прожити те життя, яке він неодноразово уявляв у своїх думках: в одну мить на нього обрушується справжнє чудо, здійснюється найзаповітніша мрія. Єва — кохання всього його життя, про яке він мріяв із студентських років — раптом опиняється його дружиною. Здавалося б — ось воно, щастя! Але чи таке добре в реальності життя, яке людина ідеалізує у своїх мріях? Чи щастя примарне й неможливе? А може, кожна справжня мить — це й є щастя? На ці питання автор спробував відповісти у романі «Своє не своє життя». Історії, що увійшли до книги, повертають нас у бурхливі дев’яності, де людям доводилося приймати непрості рішення — від суто особистих до суспільних — і на тлі втрат та розчарувань намагатися будувати своє щастя.