Іван Бунін — перший російський лауреат Нобелівської премії з літератури. «Село», «Митина любов», «Окаянні дні», «Темні алеї» — лише деякі його твори, перекладені всіма провідними європейськими мовами.
Повість, що розкриває справжнє життя російського села.
До цього видання увійшли повісті «Суходол» і «Веселий двір», оповідання «Захар Воробйов», «Нічна розмова», «Біля дороги» та інші твори, написані між 1911 і 1916 роками — у той час, коли Іван Олексійович Бунін був уже не просто надзвичайно цікавим літератором, а затребуваним прозаїком, книги якого виходили великими накладами.
Твори автора, що ввійшли до цього збірника, вирізняються яскравими образами, тонко підібраними порівняннями, що западають у душу описами: заросла травою хатинка в панському саду, старенька-мати, яка з останніх сил поспішає провідати неслухняного сина, та інші — і однаково важкими долями зовсім різних людей: і розорених поміщиків, і простих селян.