Роман Фернандо Арамбуру «Стрижі» побачив світ через п’ять років після його знаменитої «Батьківщини», перекладеної 34 мовами й принісшої автору світову славу. До подиву багатьох, цього разу письменник різко змінив не лише тему, а й стиль письма. Герой «Стрижів», п’ятдесятирічний викладач філософії Тоні, ніби без очевидної причини вирішує накласти на себе руки. І призначає точну дату власної смерті, відвівши собі рік на завершення справ. Тоді ж він починає вести щоденник, у якому кожного вечора описує події минулого дня, а також відновлює історію свого життя. Мета щоденника — розібратися в собі самому та зрозуміти, чому йому так безповоротно розхотілося залишатися на цій землі. Щоденник гранично відвертий: Тоні без стеску виплескує найпотаємніші почуття, розкриває мотиви найнеприємніших вчинків і міркує про природу щастя, кохання, дружби та сімейних стосунків.