Комісар Гаунт і його Перший та Єдиний танітський полк знову б’ються в одному з безлічі хрестових походів Імперіуму. Цього разу — серед дощових лісів Монтакса, де не треба окопуватися: достатньо просто пірнути в багнюку. Окрім смердючих випарів боліт, отруйної рослинності та кровожерливих шанувальників бога Хорна, їм протистоять, ні більше ні менше, космодесантники зрадницького Легіону Хаосу — Пожирачі Світів. Та втім, Привиди Гаунта не зважають, з ким саме їм доводиться воювати. Командування любить кидати їх у найбезнадійніші передряги. Танітці завжди були ізгоями серед елітних полків Імперської Гвардії, але це їх ніколи не турбувало. Бо вони — Привиди, адже вони майже мертві. Мертві з тієї миті, як загинула їхня планета. Де б і з ким би не воювали Привиди Таніт, вони завжди б’ються за батьківщину й намагаються вижити. Бо доки вони все-таки живі — жива й пам’ять про неї.