У романі «Сонячна ніч» герой із труднощами знаходить шлях до зближення з матір’ю, яка повернулася після 12-річного заслання. Та й тут звична життєва ситуація обертається для молодого Темура драматичною моральною колізією: пробачити чи простити негідника, що став причиною нещастя його родини; допомогти йому, який вмирає від інсульту? А сидячи біля узголів’я людини, життя якої він врятував, герой відчуває, як його душа поступово звільняється від ненависті й наповнюється жалістю до морального самогубці — двічі донощика, який погубив його сім’ю й зрадив самого Темура, коли той довірив йому таємницю свого друга.