У героя оповідання «Смиренне кладовище» видалася нелегка тиждень. Ось зараз начальник кладовища привів його в дальній кут і наказав копати біля старого в’яза. Поглянувши на горбок, зарослий травою, Воробей усе зрозумів: могила безхазяйна, ніхто не приходить, а за яму на території кладовища заплатять непогані гроші. Тож мовчи собі — і кінець справі. Було б добре встигнути до обіду, бо ще викликають до суду у справі дружини. Вона п’є сильно, зовсім спилася…