Автор описує кілька невдалих спроб втечі з СРСР у 1960–70-х роках, подальший арешт і ув’язнення в спеціалізованих психіатричних лікарнях, куди відправляли тих, хто не хотів «перевиховуватися» і співпрацювати із радянською владою — навіть під загрозою застосування «розстрільної» статті № 56.
Держава не шкодувала грошей на утримання цілих інститутів каральної психіатрії. Щоб змінити особистість непокірних «утікачів із радянського раю», у «психушці» застосовували нелюдські тортури.
Юрій Ветохін зміг вижити в цьому пеклі лише завдяки своїй вірі в Бога, величезній силі волі та бажанню будь-що покинути СРСР, щоб боротися з комунізмом і розповісти правду про пережите.
9 грудня 1979 року Ветохіну вдалося втекти через ілюмінатор теплохода «Ільіч», який здійснював круїз із Владивостока вздовж Японських і Філіппінських островів, і вплав досягти індонезійського острова Бацан.
Аудіокнигу озвучено та викладено у вільний доступ за замовленням меморіально-освітнього й історико-культурного центру «Біле Діло».