Друга частина циклу «Крадіжка секунд» — науково-фантастичний трилер про пам’ять і час, де реальність тріскає.
Мартін повертається в місто, яке пам’ятає за нього: дім без справжнього життя, кімнати з різними життями, зал спостереження корпорації «Хронос», архів дзеркал, де на плівках живуть його двійники. Разом із Лією, чиї свідомість зберігає уривки багатьох ліній, він добирається до правди проекту «Синхрон»: час — не пряма, а мережа, а Хронофаг — не чудовисько, а орган збереження форми прожитого.
Дві частини роману — «Подвійне відображення» та «Пожирач» — ведуть від дезорієнтації до полювання на світло, яке їсть спогади: спроба перевантажити його зривається, Лея добровільно стає вузлом-швом і стягує лінії в спільний «Синхрон». Мартін приймає своє призначення — красти секунди там, де вони вмирають, щоб повертати їх тим, хто ще живий.
Світ ніби стабілізується, але під шкірою часу тремтить майбутня петля: обличчя блимають віками, календар сперечається сам із собою, а відображення шепоче про незавершене коло.