Здавайся, буду зігрівати

— Ну що, Снігуронько, здавайся. Далі відступати нема куди, — усміхається він, нависаючи на мене й притискаючи до стіни. Небезпечний блиск в очах прожигає шкіру. Він нависає наді мною, упираючись руками в стіну по обидва боки від моєї голови. А в мене губи пересохли від хвилювання і клубок у горлі. Близькість цього грубіяна лякає.
— Що… Що ви збираєтеся робити? — питаю тремтячими губами, коли його коліно розсовує мої ноги.
— Буду гріти, — сміється він і жадібно впивається в мої губи.
Невелика пригода дорогою до турбази з промовистою назвою «Логово Дракона» на святкування Нового року обернулася низкою жахливих подій. І у всьому винен він! Наглий, самозакоханий грубіян, який чомусь вирішив, що мені потрібна його допомога. Ні! Не потрібна. Не потрібна… приберіть руки… Що ви робите…
Новорічна казка для дорослих дівчат ;))