«Три кити» ірландської літератури ХХ століття — Джеймс Джойс, Семюел Беккет і Флэнн О’Брайен. І якщо перші двоє прокотилися Європою скандально-тріумфально, то великому абсурдисту О’Брайену не пощастило. Він покидав Ірландію лише один раз, а життя прожив доволі буденне: працював чиновником, багато пив, не вибирався з депресій, помер від раку. Хіба що був блискучим колумністом «Irish Times» та прославився як дотепник. Не пощастило й його творам: друкарню, де зберігалися копії його першого роману «У Пливли-два-пташки», було зруйновано бомбами люфтваффе; наступна книга — роман «Третій поліцейський» — була відхилена всіма видавництвами, тож письменникові довелося брехати друзям і знайомим, що рукопис безповоротно втрачено. А ті твори, які все ж виходили друком, продавалися дуже погано.
Але в російськомовному просторі доля його книг склалася інакше: О’Брайена в нас знають ще з дев’яностих, а наклади романів цілком прийнятні.
Перебуваючи вже тяжко хворим, Флэнн О’Брайен почав писати роман, який, на жаль, так і не було завершено. Та попри це, шанувальникам ірландського гумору буде цікава насмішкувата й беззлобна розповідь про комічне життя персонажів.
Головний герой — справжній борець, і його головна перемога — перемога над самим собою. У фіналі розкриваються всі загадки, таємниці й натяки, майстерно розставлені протягом усього сюжетного ланцюга.