Одного разу ти вже перейшов свій Рубікон, змінивши долю. Ти змирився з втратою всього минулого життя й прийняв жереб, який випав тобі. Тепер ти — один із членів доісторичного племені.
Ти навчаєш тому, що знаєш сам, працюєш без відпочинку, ведеш, тягнеш і штовхаєш уперед шлях розвитку — не завжди зрозумілий тим, хто поряд. Ти б’єшся, не шкодуючи ні себе, ні інших. Ти намотуєш на кулак свої жили, викладаючись до останнього…
«Не можна двічі увійти в одну й ту саму річку»! Але перед тобою відчиняються двері додому — і ти знову опиняєшся на березі непомітної річки з доленосною назвою. І лише ти можеш прийняти рішення — повернутися в лоно рідної цивілізації чи збудувати свою власну.