У передреволюційні роки ім’я Іллі Сургучова (1881—1956) стояло в одному ряду з провідними реалістами письменниками — Буніним, Леонідом Андрєєвим, Купріним. Різко заперечивши більшовицький переворот, І. Д. Сургучов приєднався до Білої боротьби й пройшов із нею весь тернистий шлях боротьби. У 1920 році він виїхав із Росії. У 1928 році виходить його останній великий твір — роман «Ротонда». Так називався паризький ресторан, де збиралася літературна богема. Герой-оповідач, російський емігрант, розповів про свої поневіряння у Франції, Іспанії та Голландії. Він керує оркестром ліліпутів. Йому доводиться стикатися з різними людьми: артистами, слугами, п’яницями, проститутками, бродягами. Герой не любить свою професію: його мистецтво фальшиве, побут убогий. Ностальгія панує у його душі: «Беда в тому, що ніщо зайве не пристало до мене, і я ні до чого не пристаю та не можу пристати; я чужий цьому місту, і цій землі, і цьому небу, і навіть цим зіркам».