У цій книзі Довлатов розповідає про свою письменницьку долю.
Сам автор визначив для себе завдання так: «Незграбно, довго й незрозуміло спробую викласти свою “творчу” біографію. Це будуть пригоди моїх рукописів. Портрети знайомих. Документи…»
Повествування складається з двох частин: перша написана в Ленінграді в 1976 році, вона розповідає про радянське життя Довлатова: творчість в СРСР, бездарі й думаючі люди в СРСР, система й інакодумці в СРСР, письменництво й журналістика в СРСР.
Друга закінчена в Нью-Йорку в 1984 році — вона про американський період життя письменника, коли життя кардинально змінилося: писати стало можна про все, але трудніше (технічно й організаційно) виявилося донести це до читача — зворотний бік.
«Лист паперу — щастя і прокляття! Лист паперу — моє покарання…»
Цікаво одразу прочитати «Соло на ундервуді», на яке посилається автор. У «Ремеслі» він дає пояснення.