Принцеса має виглядати крихкою, як порцелянова ваза. Безперечно витончені форми й перламутрова шкіра, тонка талія та півусмішка, яку може зворушити навіть подих вітру. Але ніхто не згадує, що ця ваза при падінні не лише залишиться ціла — а й може одним ударом прихлопнути кількох особливо жвавих злодюжок, які намагалися її вкрасти. Навіщо розповідати про такі дрібниці в гарних легендах, де в кінці «його серце шалено билося», а «її груди підводилися», і «вони обоє гасали в захід сонця, щоб упасти в високу траву»? Ну то що — убивчі деталі біографії… Пустяки! Кому це цікаво в баладі, далекій від реальності, як і справжня історія принцеси Рапунцель — не як казка про неї?
А що ж до справжнього героя? Так, він теж був… Сильний, сміливий, небезпечний. Тільки аж ніяк не принц на білому коні. І навіть не темний володар на чорному драконі. Та й рятувати він нікого не збирався. Але не пощастило… Обом. Бо з’ясувалося: у житті є речі страшніші за смертельні прокляття. Наприклад, любов…