Ранні журавлі

Грозове відлуння війни докотилося й сюди, в глибокий тил, у маленьке киргизьке аул-оселище. Старшим чоловіком у сім’ї лишився чотирнадцятирічний Султанмурат — батько на фронті. Одного зимового дня в холодну школу, де попри стужу тривали заняття, приходить голова й просить дітей допомогти колгоспу — не вистачає робочих рук, треба посіяти хліб. Так завершилося дитинство Султанмурата та його товаришів. Рання весна прийшла в цьому році. Радісно хлопці вітають клин журавлів у голубому небі — добра прикмета, буде врожай. Із завзяттям та азартом беруться вони до оранки. Але одного разу вночі на хлопців напали кінокради…