Коли в спину дихає стара з косою, можна погодитися на багато, а тут усього лише пропонують роботу — у грі це подарунок долі! Щоправда, раса дісталася дуже специфічна й зовсім не почесна, та ще й больовий фільтр трохи вищий, ніж у інших. Головне — живемо! Із цими думками Артем уже не просто грає, а живе у віртуальному світі, навіть не здогадуючись, що «Трансформа» — не просто корпорація з гучною назвою.
Продовження пригод… ні, виживання Алькора у світі Теллури.