Хай життя тече

Ретроспективний президент банку, гравець у гольф, чоловік і батько — усе це не дуже вписується в стереотип індійського гуру… Рамеш Балсекар — духовний спадкоємець Нісаргадатти Махараджі, який отримав від нього пряму передачу інтуїтивного знання про те, чим насправді є людина і чим вона не є. Плутанина між одним і другим — причина нашого нещастя. Щойно ми починаємо бачити ясніше, щастя зігріває нас як сонце. Нехай життя тече. Нехай ніщо не обмежує благодатний потік його у вас і навколо вас, каже Балсекар — і люди стають щасливішими, вловлюючи істину за словами цього звичайного успішного індійського пенсіонера. Його життя і погляд на світ роблять його тим майстром, який символізує собою ідеальний міст між Сходом і Заходом, між духовним і матеріальним…

… Правда життя полягає в тому, що його стріли жалять, але болісне відчуття від цих уколів зберігається дивовижно недовго; так само казкове сяйво тижня чи двох відпустки швидко сходить нанівець і безумовно. Відчуття щастя, яке переживають люди, за висновками багатьох психологів, визначається більше генами, ніж навколишньою реальністю.

Якими б трагічними чи комічними не були злети й падіння протягом життя, люди невпинно повертаються до того рівня щастя, який закладено в них від народження…

Людина хоче продовжувати своє «життя» і своє «діяння», і водночас вимагає, щоб настало «Буття». Вона не припинить війну, але їй потрібен мир, вона жадає і вимагає його! Людина не готова відпустити своє життя вільно плисти — ось єдина проблема. Вона хоче прокинутися до реальності, розкрити свою «справжню сутність», але не відкидаючи реальність сну…