Колись я прочитав слова про те, що від старих військових пісень у нас тремтить спина. А якщо, зупинившись і вийшовши з машини, ми, прочитавши напис на обеліску, відчуваємо клубок у горлі — значить, ми читали правильні книги й любимо свою Батьківщину попри все. Ми ті, хто завжди готовий стати пліч-о-пліч — зі своїми батьками й дідами.
На війні не буває чудес. Війна — це дуже важка й брудна робота. Вона перемелює людей, як піщинки в жорнах. Але ці піщинки й є тим абразивом, який ламає хребет війні.