«Прощання слов’янки» — документальна книга, що розповідає про непрості долі дітей Великої Вітчизняної війни. Це не ті діти, які встигли собі надивувати казками, начитатися вдосталь, не ті, хто встиг задовольнити набридливу батьківську опіку — це все про них, дітей війни. Головний герой повісті Віктор Гладишев — один із цих дітей. Людина зі складною, подекуди драматичною долею. Ще до початку війни сім’я Віті, де було шестеро дітей, втратила матір. Велика Вітчизняна війна забрала останню опору дітей — улюбленого батька. Усе життя Віктор Гладишев беріг у душі образ свого батька, а марш «Прощання слов’янки», який він уперше почув маленьким Вітею на вокзалі під час прощання з батьком, що йшов на фронт, визначив його подальше життя й професію. Сироти Гладишеви пройшли через усі випробування воєнного лихоліття — окупацію, полон, голод, холод, приниження. Вони винесли багато, але не втратили людської гідності.