Прощавай, смутку

Франсуа Саган називали літературною «Мадемуазель Шанель». Починаючи з її самого першого роману «Здрастуй, смутку!» (1954), що наробив чимало шуму, її літературна кар’єра складалася блискуче: вона створювала книгу за книгою з дивовижною легкістю, їх перекладали на різні мови й вони розліталися світом мільйонами примірників.

Коли в 1985 році вийшов її роман «Прощай, печаль», письменниця була повноправною героїнею світської хроніки, глянцевих журналів, скандалів і звітів про судові розгляди. «Прощай, печаль» — це роман про те, як стрімко може змінитися доля. Діагноз «рак легень», проголошений у кабінеті лікаря, звучить як вирок. Сорокарічний архітектор Матіє, благополучний «прожигатель» життя, улюбленець жінок, залишає клініку повністю зруйнованим. Шість місяців… Йому лишилося жити лише шість місяців. І цей факт змушує його абсолютно інакше поглянути на друзів, кохання, на радощі звичайного життя.

Франсуа Саган вірна собі: її проза — прозора, вишукана, без пози — приносить радість новим поколінням читачів.