А що як припустити, що голуби читають уривки наших газет біля метро й книги на звалищі? А що як розвиненою свідомістю володіють не лише люди, а й собаки, дерева, безіменні пальці? Тромбоцити? Цеглини, штори? Скоринка хліба в дірявій кишені в’язня? Платформа станції, де збираються живі й мертві? А якщо всі істоти й предмети в цьому світі спостерігають за нами, опановують нашу мову, розуміють нас (а ми, звісно, їх — ні) і говорять? Не вірите? Усе докорінно зміниться після того, як ви перетнете простір яскраво сюрреалістичного — і лякаюче реалістичного — роману Інги К. Авторка створює шокуючу модель — ні, не умовного майбутнього (майбутнє — фейк, так стверджують герої). Це прекрасна й страшна модель сьогоднішнього вечора, максимум — завтрашнього ранку. Коли всюди «проза» вже перемогла «поезію», а поетичні угруповання, як і молодіжні субкультури, переслідують озброєні загони берсерків. Коли демонстрантів розстрілюють. Коли великого поета викрадають і намагаються силоміць перетворити на літературного «негра»… на того, хто наділений найвищою владою, має все (окрім таланту), але мріє про славу поета. Як вижити в цьому лютому й яскравому світі? Як дихати? Як любити й рятувати? Слухайте — і думайте самі. Інга Кузнєцова — поетеса й прозаїкиня, перекладена вісьмома мовами світу, лауреатка премій «Тріумф» і «Московський рахунок». Авторка п’яти поетичних книг і гучного роману «Печворк» (2017). «Інтервал» — другий роман авторки.