Повість про братів Тургенєвих

17 год. 47 хв.

Мова російська

Опис

Повість, що повертає одну з яскравих і малодосліджених сторінок революційного минулого Росії.
Сім’я — батько, мати й чотири сини Тургєневи — вперше стає об’єктом історичного роману. Кожен із персонажів по-своєму цікавий, але, звісно, найбільш яскравою постаттю, з погляду історичної цінності, є Микола. Старий Іван Петрович Тургєнев, вихований на ідеях масонської гуманності, друг республіканця Радищева; його дружина Катерина Семенівна — кріпачниця і батожниця, красуня з арапником, яка щадила хорта і накладала червоні смуги на спини малолітніх дітей — ось перша колізія, що мучила першу свідомість молодих Тургєневих. А далі — «ніщета мільйонів і багатство щасливої тисячі», александрівська сентиментальність і аракчеєвське звірство, по-справжньому російське «хамство, блювотина расейського вихрастого хлопця з гармошкою» і «блискучі інтелекти Німеччини, Франції та Англії» — усі ці суперечливі враження не могли не спричинити перевороту, болісного й тривалого, у розумах тургенєвської молоді.
Але кожен із чотирьох братів по-різному сприймав життя; по-різному висував до нього вимоги. По мірі сил зображаючи цю неоднаковість, автор прагнув до рівноваги, проте вже тому, що Микола в молоді роки став «злочинцем царської Росії» і пережив на своєму великому складному й цікавому шляху долі всіх братів, його власна доля в цій повісті природно вийшла на передній план.
Микола Тургєнев народився в трагічному 1789 році, коли вдарив освіжаючий грім Великої французької революції — молода буржуазія, скинувши дворянство руками трудящих, сама ставала при владі. Тургєнев помер у 1871 році, коли зміцнілий пролетаріат Парижа вперше в відкритому бою спробував відібрати владу у буржуазії.
Дуже цікава доля Миколи Тургєнева та його брата Олександра — двох рослин, зірваних із рідної землі розливом великих історичних рік і що провели квітучі роки «без коріння на чужих берегах». Хіба не тому їхня доля, попри всю яскраву й строкату примхливість, була долею мало плодючих рослин — глибоко трагедією добровільних вигнанців, які блукали серед спеки й дощів європейської погоди XIX століття?