Післясмак пристрастей і мінливості уявного життя

Союз двох драматургів, їхня спільна робота в кіно, їхнє кохання і заплутане особисте життя… Усе переривається смертю дружини, співавторки, коханої жінки. Чоловік залишається жити. Насилу відновлює стереотип зруйнованого життя. Працює. Намагається приживити відірвану частину душі, як приживляють руку, ногу чи серце. Вигадує собі нове кохання, але та, колишня, не покидає його. Це зовнішній сюжет. Особливий же інтерес твору — у прагненні автора відтворити зв'язок реального світу з тією щодня створюваною, уявною, але такою живою реальністю кіновиробництва, яка накладає свої барви на характер героїв роману — звичайних, не найгірших і не найкращих представників російського кіно.