Угорщина. Початок XVI століття. Країна на краю загибелі: міста й села розорені, тисячі її мешканців гинуть під турецькими шаблями, десятки тисяч угнані в полон. Та молодий король Людовик II — слабовільний і легковірний — у замку Офен розчісує пасма своєї коханої. Він любить її більше, ніж країну, королівську владу й саме життя. А вона — дочка свободи, народжена й вихована на степу — зробила володаря держави своїм рабом: його скіпетр обернувся на веретено, а королівська мантія — на килим під смуглявими ніжками. Закохані безтурботно віддавалися ласкам, спали й бачили сни, аж поки жорстока проза життя не розбудила їх.