Чи може прибулець із майбутнього змінити світ поодинці? Розумні політики та знанi науковці доводять нам, що ні. Але Ілля Лисов не знав цієї авторитетної думки.
Небажано для нього 22 червня 1941 року на радянсько-німецькому кордоні він змушений вступити в бій із фашистами просто щоб вижити. А потім, освоївшись у новому часі, Ілля вирішує зробити спробу вплинути на події, щоб зменшити кількість загиблих у війні. З труднощами, але йому це вдається.
І ось на дворі кінець літа 1944 року. Незабаром кінець війни, а якими складатимуться післявоєнні стосунки із союзниками? Як не допустити «холодної війни» та «залізної завіси»? Про це треба думати вже зараз.
А одним із інструментів у розв’язанні цього завдання є спецгрупа Ставки Верховного Головнокомандування, до складу якої входить полковник НКВС Ілля Лисов — особистий дорученець Генерального секретаря ЦК ВКП(б) товариша Сталіна. Але окрім основної роботи Лисов постійно пам’ятає слова Вольфа Мессінга про якусь таємничу місію, яку має виконати людина з майбутнього. І якщо накази керівництва ясні та зрозумілі, то в чому полягає його особиста місія — Ілля може лише припускати…