«Середній клас», «економіка», «сім’я як осередок держави», «політика», «конституція», «громадянський обов’язок» — ми вимовляємо ці слова та вислови, навіть не знаючи, що самим їх існуванням ми зобов’язані Аристотелю, геніальному мислителю, який уперше ввів їх в обіг у своєму творі «Політика», де й винайшов соціальну та політичну філософію, уперше в історії виділивши вивчення суспільних відносин в окрему науку. «Людина за природою є істотою політичною», — казав Аристотель. Але яке політичне влаштування він вважав справедливим? На які соціальні верстви пропонував спиратися, щоб найкраще організувати спільне життя в державі? І в чому бачив запоруку правильного й розумного державного управління?