Георгій Володимирович Іванов — російський поет і прозаїк, помітний представник емігрантської літератури першої хвилі.
«Петербурзькі зими» — мемуарний твір, що відображає дух Петербурга, який зник. Книга переносить читачів у атмосферу післяреволюційного міста — на його вулиці й набережні, у кафе «Підвал бродячої собаки» та в квартиру-башту В’ячеслава Іванова. На її сторінках оживають образи письменників Сірої доби, таких як Ахматова, Мандельштам, Кузмін, Сологуб, Єсенін, Гумільов та інші. Кожен обирає свій шлях у умовах еміграції, смерті та прийняття радянської влади.
У видання також включено вибрані вірші.