Присвоєння Івану Кузьмичу Дриньову чергового генеральського звання привернуло увагу багатьох журналістів. Серед них був і кореспондент газети «Правда» Олександр Крініцький. Будучи особисто знайомим із генералом і представляючи головну партійну газету країни, йому вдалося домогтися у Дриньова особистого прийому. Відповідаючи на запитання журналіста, Іван Кузьмич відзначив, що хоча йому вдалося провести блискучу військову операцію, не треба забувати, що подібні успіхи бувають у генералів лише тоді, коли відважно воюють солдати, якими він командує. До речі, він згадав Чонкіна й докладно розповів про подвиг цього бійця. Оскільки учасники розмови були доволі п’яні, а журналіст дорогою до редакції втратив свій блокнот, намагаючись відновити розповідь Дриньова, він пригадав, що Чонкін охороняв літак, тож Крініцький вирішив, що Чонкін був льотчиком. Далі нестачу матеріалу він доповнив польотом власної журналістської фантазії — і на світ з’явився нарис про героїчний подвиг льотчика Чонкіна, який у редакції визнали найкращим матеріалом тижня, а згодом прочитала небезвісна нам Нюра. Порівнявши всі факти, вона зрозуміла, що йдеться про того самого Івана Чонкіна, з яким вона стільки всього пережила на початку війни. У статті було вказано номер частини, де служив відважний льотчик. Нюра одразу відправила туди лист.