— Я прошу тебе зобразити батька моєї дочки.
— Ми ледве знайомі…
— Мені більше ні в кого просити допомоги, — благає, ледь не плачучи. — Рідні не дозволять лишити дочку, якщо дізнаються, що вона не потрібна її батькові.
— У нас не вийде обманути всіх.
— Будь ласка! — хапається за мої пальці. — Я добре заплачу тобі за послуги фіктивного тата…
— Мене не цікавлять гроші. У мене їх достатньо. Чому саме я?
— Моя родина знає лише його ім’я, а ти — повний тезка…