«А ти точно добрий пірат?» — щуриться Настя.
— «Якщо образиш маму, я тобі в ніс дам!» — чоловік сміється.
— «Ох, яка грізна Лисичка!»
— «Але я добрий!»
— «Поклянись!»
— «Клянуся!» То що? Можна викрасти твою маму?»
— «Можна!» — владно киває дочка.
— «Тільки потім ти маєш на ній одружитися!» Я виховую доньку сама, і вона відчайдушно хоче тата! Моя принцеса краще знає, який чоловік мені потрібен. Раз принців немає, то підійде й пірат. Нічого, що він лише аніматор у костюмі морського розбійника! Звідки ж нам було знати, що цей нахабний, чарівний мерзотник зовсім не той, за кого себе видає?»