Чи вважаєте ви себе «в порядку»? А навколишній світ — чи справді він здоровий? У «Палаті № 6» Чехов міняє місцями звичні ролі: варто людині почати розмірковувати й сумніватися — і її вже легко записати в безумці.
Ця повість про те, як просто втратити ґрунт під ногами там, де нормою вважається мовчання. І як лячно бути «нормальним», коли довкола суцільне безумство. Хто насправді замкнений у палаті, а хто перебуває зовні? Де проходить тонка межа, після якої «здоровий» перетворюється на «шаленого»? Іноді достатньо думати, ставити питання, говорити чесно — і ти вже по той бік ґрат. І тоді стає ясно: різниця майже зникає. Ті, кого ізолювали, міркують про життя уважніше й відвертіше, ніж ті, хто лишився на свободі. То хто ж тут божевільний?