Відшарування

"Відшарування" — автофікшн про різне материнство: благополучне й трагедійне. Про зіткнення людини з системою в той момент, коли вона максимально беззахисна й безпорадна. Про місце, де по-справжньому страшно. І про лікарів, які колись обрали роботу замість власного життя, які можуть бути суворими, недосконалими, зовні безстрасними. Але за цією безстрасністю завжди ховається чужий біль, який не може не сприйматися як особиста трагедія.

«Порожнеча, з якою ти виходиш із пологового без дитини, ніколи не заповниться. Це фізичне відчуття відсутності… Коли він є — усе інакше. Він підросте й плакатиме від кольок, від ріжучихся зубів, він будитиме тебе сім-вісім разів за ніч. У нього буде температура, пронос, вітрянка; інколи він плакатиме просто так, аби привернути твою увагу, а ти будеш втомлена, виснажена, з болем у попереку, жирним волоссям і синцями під очима. Але ти будеш комуcь мамою. І це назавжди».