Я жила безтурботним життям поруч із люблячим батьком і відданим народом: усі мої хвилювання зводилися до дрібниць. Я завжди знала, що попереду ще один день — спокійний і лагідний. Але одного разу небо над мееринцями затягло темними хмарами, у землі вільних князівств вторгся безжальний воїн — самопроголошений імператор темних земель. І як плату за життя мого народу він зажадав мене…
— Для чого ви мені потрібна? Навіщо я тут?
— Ти рятуєш свій народ — хіба це не очевидно?
Лорріель насмішкувато вигнув брову.
— До того ж зорі вирішили так, що ти ідеально підходиш.