З любові

Я поклявся… Богові пообіцяв — якщо вона прийде до тями, я перекрию кисень гніву всередині себе, переступлю через усіх і вся, але привезу її до свого дому. Як законну дружину, якою вона ще офіційно була.

Бог почув мої слова — Мари прийшла до тями. Ледь відкривши очі, вона подивилася на мене так, наче я чужинець, якого в житті ніколи не бачила.

❁❁❁❁❁

Коли я оговталася після кількох місяців коми, я не впізнала навіть матері. Абсолютно чиста сторінка в голові й відчайдушна надія, що я згадаю все в рідному домі. Але коли настав день виписки, до палати зайшли двоє грізних чоловіків у чорних піджаках і повідомили, що я маю їхати з ними.

Матері довелося розповісти те, що вона надійно приховувала від мене весь цей час…