«Онесто» — поетична, цілюща історія про те, як важливо вчасно відпустити минуле, щоб знову відчути смак життя.
Однієї бурхливої штормової ночі в Доломітових Альпах молодий письменник Франческо помічає біля свого будинку літнього чоловіка, який опинився в біді, й запрошує його переждати негоду. Так він знайомиться з Ґвідо Контіним на прізвисько Коньяк — людиною з лицем, списаним зморшками, як гірські схили, і з глибокими синіми очима, в яких ніби відбивається небесна височінь.
Уранці Ґвідо Контіно показує Франческо берестяну шкатулку. Усередині — зв’язка старих листів, адресованих вершинам околишніх гір. Їхній автор називає себе Онесто: він утратив усе, але попри це продовжував вважати себе найзаможнішою людиною на світі.
У цих листах переплітаються сімейні таємниці, страшні події та вперте тріумфування життя — і любов, яку неможливо висловити словами, але яка стрімким потоком проходить крізь увесь двадцяте століття.