Саме перед Різдвом ми їхали на південь і, сидячи у вагоні, міркували про ті сучасні питання, які дають багато матеріалу для розмови і водночас потребують швидкого вирішення.
Говорили про слабкість російських характерів, про нестачу твердості в деяких органах влади, про класицизм і про євреїв. Найбільше дбали про те, щоб посилити владу і пустити євреїв у розхід, якщо неможливо їх виправити й довести, принаймні, хоча б до певної висоти нашого власного морального рівня. Однак справа виходила нерадісно: ніхто з нас не бачив жодних засобів упорядкувати владу або досягти того, щоб усі, народжені в єврействі, знов увійшли в утроби й знову народилися вже зовсім з іншими натурами…