Вірші Сергія Єсеніна про кохання чужі романтичному пихатству щодо жінки. Поет ніби соромиться своєї любові й прикривається лайкою, захопленням, усмішкою. Так, ці вірші сором’язливі. Можливо, таємниця, що так прославилася, російської душі й полягає саме в сором’язливості росіянина.