— Що ти робиш у моїй спальні? — обурено розширюю очі. Усе надто очевидно, але водночас неймовірно.
— Не пам’ятаєш? — смакує Дариял. — Ти сама сказала, що Новий рік — час чудес. І я теж можу виявитися дивом. А потім ти потягнула мене в ліжко.
Мій рот прочиняється, та слів немає.
— Давай розберемося по порядку. Але якщо ти знову збрешеш…
Він лише усміхається, насолоджуючись ситуацією. Про що я думала, коли впустила його в свою квартиру?
— Пригадай, Леночка. Ця ніч була найкращою у твоєму житті…
Млію від його хрипкуватого голосу, щось усередині мене стискається, бо, можливо, він правий. Але як я могла дозволити цьому статися? Переспати з кримінальником, якого я все ще планую посадити за ґрати…