«Я прокинулася вранці. Яскраве сонце било в очі навіть крізь опущені штори. Я лежала на ліжку, укрита білосніжною ковдрою…
Що? Які штори, яке ліжко, де я взагалі? Я різко сіла й озирнулася навколо. І саме тут на мене чекало не просто жах, а шок. Я просто не змогла збагнути, куди потрапила. Світлі стіни. Абсолютно порожній столик біля ліжка. Це точно не мій дім і не моє ліжко: у мене такий столик просто ломився б від купи дрібничок, які я чомусь вважала потрібними тримати біля ліжка!..»