Письменниця Поппі Вудсток намагається вирватися з творчого глухого кута й у хвилину відчаю називає своїм нареченим нового сусіда — Коннора Бредлі, зухвалого бунтаря й злодія. Тепер їм доводиться розігрувати заручини, але що переконливішою стає їхня вигадка, то ясніше: за цією роллю ховається щось справжнє.
Я Поппі Вудсток.
Письменниця й переконана шанувальниця історій про «жили вони довго і щасливо».
Творчий застій після дебютного успіху мав би стати моєю головною проблемою, але…
Аж потім я буквально врізаюся в нього — і опиняюся в полоні найнеймовірніших блакитних очей, які тільки бачила.
Коннор Бредлі.
Злодій, бунтар… і мій новий сусід.
Однієї його помилки вистачає, щоб моє життя стало дивнішим за будь-який сюжет, який я коли-небудь вигадувала.
Щоб домогтися від нього допомоги, я на емоціях повідомляю його матері, що я його наречена. І з якоїсь причини він не заперечує — звалює мої труднощі на свої широкі плечі й гарчить на кожного, хто заважає мені вкластися в дедлайн.
Він перевертає все догори дриґом, повертає мені натхнення і хоче мене так, як мені й не снилося. І все ж я не перестаю думати… чи буває «довго і щасливо» не лише в книжках, а й у справжньому житті?