Спочатку я тону у ванні, а потім прокидаюся на цвинтарі, де мені усміхаються напіврозкладені скелети. А як вишенька на торт — мене відвозять у тюрму! І не хто-небудь, а пан головний допитувач із шикарною з… Харизмою! Ах так, найголовніше я забула… Тепер я стара відьма без зубів і зі зморшкуватою шкірою — зате в сумочці в мене напівмертвий щур, який говорить!
От тепер точно все. То що обрати? Відмовитися від молодості й краси чи піти на багаття? Хмм, а може, обрати роботу на пана інспектора? Сказати так, поєднаємо і можливість помолодшати, і свободу, і роман на пенсії. Якщо догонимо об’єкт кохання, звісно…