Ян Вей приходить до тями й у жаху усвідомлює: він і досі пацієнт. За одну ніч він необґрунтовано постарів на десятки років і опинився в геріатрії величезного госпітального корабля, що дрейфує багровим морем, яке кишить огидними істотами. Але ні останки людей, ні морські німфи не так лякають, як те, що приховується в надрах цього судна.
Лікарів немає — натомість коридорами тягнеться нескінченна низка медроботів, від яких, звісно, не добитися ані чітких пояснень, ані допомоги. Тоді Ян Вей разом із жменькою таких само пацієнтів, які раптово постаріли, вирішує спуститися на невідомі палуби, сподіваючись знайти там відповідь на те, що відбувається.
Та що далі вони заходять углиб — до серця корабля й до причини їхнього ув’язнення, — то більше спливають таємниць, і кожна з них народжує нові загадки. В одному Ян Вей певен: що більше він дізнається, то сильніше губиться… і то менше йому хочеться дістатися до істини.
«Несподівані сюжетні віражі та тривожне, пронизливе відчуття “неправильності” захоплюють і відсилають до інших постмодерністських класичних текстів». — Booklist
«Книга дуже дивна й по-справжньому самобутня… сподобається не всім, але тим, хто любить випробування, — точно». — Goodreads
«Це не просто футуристичний трилер, а філософська розмова про технології, контроль і людське буття; мова та ідеї створюють простір, впізнаваний уже сьогодні, але просякнутий тривогою завтрашнього дня». — Журі китайської премії «Туманність»
«Моя наукова фантастика — двовимірна, а в Хань Суна вона тривимірна. Якщо уявити китайську НФ пірамідою, то двовимірна буде її основою, а тривимірна Хань Суна — вершиною». — Лю Цисінь
«Головний китайський фантаст». — Los Angeles Times