У Бріоні є таємний коханий. Вона знає його все життя й часто розмовляє з ним — подумки, бо належить до родини, члени якої мають здатність обмінюватися думками на відстані. Їй здається, що цей чоловік — один із трьох її троюрідних братів, але напевно вона не знає, бо він ніколи не називав себе, а лише обіцяв, що рано чи пізно з’явиться.
Після смерті батька Бріоні повертається до родинного маєтку Ешлі-Корт і дізнається, що в останні хвилини життя батько намагався попередити її про якусь небезпеку. З’ясовуючи, що криється за його загадковими словами: «Папір, він у струмку Вільяма... Кішка, там кішка на підлозі. Карта. Лист...» — дівчина починає розуміти, що її доля якимось чином пов’язана з подіями, які відбувалися в маєтку майже сто п’ятдесят років тому.