Не надто далеко від берега найкрасивішої бухти Енгал, у маленькому гаю з струнких кавказьких сосен, затишно розташувалася елітна двоповерхова споруда. На відміну від вілл сучасних нуворишів, її не закривала триметрова монолітна огорожа: і лише невисока жива огорожа зі стриженого вічнозеленого самшиту відділяла територію, що прилягає до будівлі, від дороги, яка веде від поселення до моря…