Отак я вляпалася, так вляпалася. За руку мене цапнув скажений песець, і я опинилася в книзі, яку прочитала напередодні, та ще й у ролі лиходійки. А може, я просто зловила глюк через банальну скажену злість? І тепер мені доводиться виживати в світі фейрі. Фейрі-демони, фейрі-дракони й якісь зелені фейрі? І всі — з крильцями. Та тільки зовсім не милі з казок, а злі… та ще й збоченці. І, звісно ж, вони хочуть мене вбити. І всіх моїх чоловіків. Так. Загалом, усе так, як я люблю, тільки є одне велике НО. Я люблю про це читати, а не брати участь особисто! І як тепер вибратися зі власних збочених глюків і найголовніше — не закохатися? Невже тільки скажений песець покаже мені дорогу?