Я відчуваю, як від страху німіють пальці на ногах. Тіло стає кам’яним, а горло стискає спазм, коли чую слова дядька моєї подруги: «Забудь про свій дім. Туди ти більше не повернешся. Я просто приїхала на весілля. Чужа східна країна зустріла мене жаром пекучого сонця, але далі було схоже на жах. Він не дозволив мені полетіти додому. Залишив у своєму домі, назвавши повією. А причиною стала якась нісенітниця. Він сплутав мене з вуличною дівкою й вирішив мене покарати. Наїль Хаддад. Він забажав моє тіло на два тижні, але врешті я віддала йому набагато більше… В’їжджаючи з розбитим серцем і маленькою таємницею… Містить ненормативну лайку.